Виховання дітей в країні де Сходить Сонце
Рівень розвитку суспільства візуалізують його технології. Ми всі хочемо жити у високотехнологічному світі, обертатися серед цікавих людей та захоплюючих ідей. Як не дивно, зовсім різні люди прагнуть гармонії та щастя, але чомусь виходить досягти цього лише небагатьом. Чому так? Наважуюся припустити, що більшість проблем дорослої людини приходить з її дитинства. Це як сорочку застебнути не на той ґудзик, не виправити це, тільки треба всі ґудзики розстебнути і застебнути їх правильно. Але в реальному житті двічі в одну річку не ввійдеш. Тому обговоримо найскладніше завдання, а це виховання дитини. Сьогодні, значно більш як раніше, світ стикається з проблемою виховання дітей. Існує припущення, що ця проблема пов’язана з масовим відволіканням уваги дорослого населення, а саме батьків. Безліч електронних пристроїв, реклами та медійного потоку, сильно відволікає нас від головного завдання життя, або головної життєвої роботи, якою є виховання дитини. Однак будь-яку задачу можна подолати, якщо уважно аналізувати всі аспекти її прояву і послідовно робити комплекс дій для її вирішення. Велику роль у цьому відіграють традиції, тому в різних країнах відрізняється підхід до виховання дітей, розглянемо ж одну з них.
Як же відбувається виховання дітей у Японії? Безперечним фактом є висока тривалість та якість життя японців, так, японці живуть довше і цікавіше. І ще одна незаперечна якість японців – здатність концентруватися на роботі, що не в останню чергу привело їх суспільство до процвітання. Ця ж якість проявляється і в процесі виховання дітей. Особлива складність виховання дитини у тому, що це завдання розтягнута у часі, і доповнена перехідними процесами дорослішання особистості. Зрозуміло, щоб виховати успішну людину, батькам необхідно вчитися самим, розбираючись у багатьох методиках виховання дітей.
Виховання дітей у Японії засноване на багатовікових традиціях. Займається вихованням мама, саме вона має правильно організувати освітній процес дитини та навчити її у сімейним цінностям. Японська мати повністю віддається материнству, малюк супроводжує її скрізь і швидко звикає до суспільства і людей.
Японська методика виховання поділяється за гендерною ознакою:
- Син – майбутній лідер та захисник сім’ї, він має бути сміливим та розумним. У школі хлопчики навчаються за ускладненою програмою, а після уроків залишаються на додаткові заняття. Хлопчикам заборонено брати участь у господарських справах.
- Донька – майбутня хранителька вогнища. Вона допомагає матері по господарству, займається рукоділлям, а після уроків гуляє у парку зі своїми подругами.
Японські діти відрізняються самовладанням та ввічливістю. У громадських місцях вони не вередують, а поводяться спокійно та доброзичливо. Мами без страху беруть дітей із собою і до спортзалу, і на роботу.
Виховання засноване на любові: з самого раннього віку дитина розуміє, що вона бажана для батьків. Процес дорослішання ділиться на три періоди, які визначають ставлення до дитини всередині сім’ї та всередині суспільства.
- Імператор – від 0 до 5 років
- Слуга – від 5 до 15 років
- Рівний дорослий – з 15 років
До п’яти років японські діти мають вседозволеність імператора. Мама не обмежує світ дитини заборонами, дозволяє йому балуватися і вередувати, малюків не карають і не лають. Папа організовує дозвілля дитини: водить її на додаткові заняття та в парки розваг. Діти рідко плачуть, бо японські мами добре знають звички та смаки дитини і завжди їм потурають. Вважається, що саме таким чином реалізується батьківська любов та прийняття.
Дитячі садки в Японії
Коли малюкові виповнюється три роки, батьки можуть віддати його до державного або приватного дитячого садка. Державний дитячий садок повного дня — безкоштовний для японців, але потрапити туди вкрай складно. Приватні сади платні, але найчастіше працюють неповний день.
Особливості дошкільного виховання в Японії:
- Японські вихователі періодично змінюють склад груп, щоб малюки навчилися знаходити спільну мову з усіма;
- Особиста прихильність до вихователя не вітається, тому педагог не закріплений за певною групою;
- У дитячому садку займаються не лише освітою, а й вихованням. Діти відвідують уроки ввічливості та етикету;
- Вихователі намагаються запобігти суперництву між дітьми, тому для згуртування колективу в садочку проводяться командні спортивні ігри.
Японська школа
Коли дитина йде до школи, вона стає частиною колективу. На перше місце виходить дисципліна, витісняючи вседозволеність та примхи. Діти мають строгу форму, а після уроків займаються прибиранням шкільної території. На цьому етапі найстрашнішим покаранням стає втрата поваги до колективу. Річ у тім, що у Японії суспільство складається з невеликих груп, тому страх самотності притаманний і дітям і дорослим, тому у школі дитині прищеплюють соціальну відповідальність. Всередині сім’ї стосунки між батьком і дитиною змінюються: від дітей вимагають правильної поведінки та відповідального підходу до навчання.
Доросле життя
Після цього періоду японських підлітків вважають сформованими особистостями та повноцінними членами дорослого суспільства. З цього віку закінчується батьківське та шкільне виховання. Підліткам надають можливість самостійно вибрати майбутню професію. У сім’ї дорожать думкою підлітка та довіряють йому у прийнятті рішень. В результаті такого виховання виростає особистість, яка вміє реалізовувати творчі здібності у колективі, а головне жити яскраво, емоційно та гармонійно.
Висновки
Якщо розглядати застосування японських методик виховання дитини до наших реалій, то необхідно додавати деякі корекції. У східноєвропейському суспільстві відповідальні люди часто незаслужено експлуатуються в колективі. Тому відповідальність і прилежання необхідно проявляти до навчання, а також у відносинах зі ровесниками, в колективі використовувати адаптивний підхід. Говорячи простою мовою, бути хитрою і мудрою, а лише потім відповідальною. Це необхідно, щоб Ваша дитина могла відстоювати свої інтереси та розвивати в собі найкращі людські якості. На щастя, всі суспільства розвиваються, і демократичні загальнолюдські цінності дедалі більше проникають у всі його верстви. Тому незабаром і в нашому суспільстві можна буде застосовувати найкращі методики виховання дитини, не враховуючи етнічних соціальних корекцій.